ПРОЯВИ ДИСЛЕКСІЇ
Слово «дислексія» у перекладі з давньогрецької означає «погане мовлення», вказуючи на порушення здатності читати. Найчастіше на дислексію страждають діти із затримкою розумового та психічного розвитку, з серйозними дефектами мовлення та слуху, а також з мінімальною психічною дисфункцією.
Про дислексію у школяра можна говорити тоді, коли спостерігається уся сукупність можливих проявів. Ознаки дислексії: затримка в розвитку здатності читати, запам'ятовувати орфографію і писати, а також перевертання символів. До інших симптомів дислексійного синдрому відносяться дезорієнтація у часі і просторі, дезорганізація і труднощі у сприйнятті інформації. Дислексія часто супроводжується такими порушеннями як дисграфія, дислалія, нездатність до навчання. О. М. Мастюкова вказує на розлади уваги, що зумовлені дислексією і негативно позначаються на учбовій успішності індивіда та його соціалізації. Також характерними при читанні є пропуск літер, заміна їх подібними, додумування кінцівки слова чи речення, значне напруження при вимовлянні звуків, не розуміння прочитаного і, відповідно, не здатність переказати, зміна голосу та наголосу.
Не знаючи про дислексію, батьки та вчителі можуть скаржитись на неуспішність учня. Насправді, дитина не здатна засвоювати звуки, літери та цифри через слух чи мовлення. Найвдалішим прийомом в навчанні є орієнтація на тактильну здатність учня.
Підготувала: кандидатпсихологічних наук, доцент кафедри психології ЧОІПОПП Овчаренко Ольга Василівна