«Життя іде і все без коректур. І час летить, не стишує галопу»…
Мабуть, завжди приходить та мить, коли кожен із нас замислюється над сенсом життя, і ці слова Ліни Костенко якнайкращий тому доказ. Чим раніше прийде усвідомлення важливості кожної миті нашого буття, тим багатшим на душевні скарби буде і саме життя.
І всі питання, що турбують нас змолоду: про власне призначення, про професію, про цілі й мотиви, згодом відходять, бо, коли на скронях сивіє волосся, приходить лише жаль, що не все омріяне встиг здійснити і ще так багато хотілося б…Усе йде, усе змінюється, усе забувається… Та ніколи не забути тих людей, які теплом свого серця обігріли та продовжують обігрівати не одну людську душу.
Сьогодні на педагогічних теренах працює чимало чудових педагогів, а я хочу сказати слово про вчителя української мови та літератури Наталію Григорівну Шланчак, талановитого педагога із 45-річним стажем роботи, взірця порядності, людяності, педагогічної майстерності, активного патріота своєї країни. Вона навчає дітей наполегливо шукати істину, не зупинятися на досягнутому, тому серед її учнів багато успішних людей. Ось лише маленька краплинка спогадів учнів, які хочуть сказати слово про неї:
Наталія Ціммерман, випускниця 2011 року: «Є вчителі, які вчать не тільки предмету, спеціалізації, але й життю. Учать бути людиною і залишатися нею за різних обставин. Показують на прикладах літератури, до яких ідеалів та вершин варто прагнути, на яких героїв варто рівнятися. Саме таким учителем для мене була і лишається Наталія Григорівна. Уроки про стилістику поезії Лесі Українки я могла вже й підзабути, але уроки людяності не забуду ніколи. І буду вдячна за них завжди».
Олег Короп, випускник 2012 року: «Важко описати всю сукупність спогадів, що виринає з пам’яті, коли згадуєш свого класного керівника. І, тим більше, не можна охопити всього лише її професійною майстерністю. Наталія Григорівна для нас є чимось більшим! Вона була й лишається нашим моральним та духовним дороговказом, який показує учневі шлях, як стати відповідальним громадянином своєї держави, як стати людиною з великої літери. Вона – наш маленький Пророк, наш духовний лідер ліцейної сім’ї».
Аміна Савенко, випускниця 2018 року: «Наталія Григорівна – одна з не багатьох учителів української мови та літератури, яка дійсно знається на культурі мовлення та плекає любов до рідної мови. Її пошана до творчості Т.Г.Шевченка та інших класиків літератури завжди дивувала. Вона майстерно доносила до нас свої знання, виховуючи та розкриваючи бажаннявчити та пізнавати. Це справжній талановитий педагог, якому ми будемо вдячні за любов та отримані знання».
Ангеліна Лисак, випускниця 2018 року: «Наталія Григорівна - дорогий серцю вчитель і мудрий класний керівник. У моїх спогадах вона постає ніжною, доброю, щирою, але вимогливою та справді енергетично наповненою жінкою. Безмежно вдячна їй за неоціненний вклад в особистий розвиток».
Людяність, патріотизм, доброта, потреба в самовдосконаленні, любов до рідної мови, бажання захоплюватися творами українських класиків – це той фундамент, який заклала Наталія Григорівна. Якоюсь мірою я перейняла її талант педагога і продовжую навчати та виховувати молодь.Вважаю, що усім, кого життя звело з цією чудовою людиною, неймовірно пощастило. Про таких педагогів варто говорити, розповідати, щоб запалити серця інших учителів.
З першого подиху людина живе, прагне, мріє, втілює свої бажання, іде своїм шляхом, звивистим, інколи – тернистим, долає перешкоди, сходить на вершини, бореться і програє, падає і підіймається, плаче і сміється… Життя їй подарувало багато випробувань, але головне – не зламатися, не зупинитися, ажити, даруючи свою доброту іншим. Це і продовжує робити Учитель із великої літери – Наталія Григорівна Шланчак.Наснаги Вам, Божого благословіння, віри в краще майбутнє, у процвітання України, мирного неба над головою та здійснення найзаповітніших мрій.
Юлія Петрівна Осадча,
учитель української мови та літератури
Городищенського економічного ліцею
